Коли сонячне світло падає на кольорове скло, його промені заломлюються, забарвлюючись в різні кольори. Це видовище особливо заворожує, якщо перед Вами не одне кольорове скельце, а картина, зібрана умілими руками майстра з десятків таких стекол. Це союз кольору і світла. Це своєрідне чарівництво. Це вітраж.
Вітражне мистецтво не ново. Історія його розвитку налічує кілька століть. Однак і донині вітражі продовжують чарувати погляди людей своєю красою. Але якщо раніше вітражі прикрашали тільки церкви і будинки аристократів, то тепер цю розкіш може дозволити собі практично будь-яка людина. Сьогодні вітражі можна зустріти і в маленьких квартирах. Їх вставляють в міжкімнатні двері, стелі, світильники і навіть застосовують в якості перегородок в санвузлах. У містах-мегаполісах люди все частіше застосовують в склопакетах саме вітражі, а не прозорі стекла. Роблять вони це не тільки з метою прикрасити вікна, але і для того, щоб захистити себе від цікавих очей сусідів, що живуть навпроти.
Попит на вітражі породив пропозицію. Крім класичних вітражів сучасні художники пропонують покупцям псевдовітражі з використанням вітражних фарб або плівок. За ціною вони значно дешевше класичних вітражів. За красою ж зовсім не поступаються їм. Звичайний покупець, який не володіє знаннями про вітражне мистецтво, може розгубитися серед розмаїття вітражів, їх якості та цін. Щоб цього не сталося, досить ознайомитися з видами вітражів та їх основними характеристиками.
Отже, щоб зробити правильний вибір, покупцеві вітража достатньо знати, що існує три основних види вітражів.
Класичний вітраж
Такий вітраж являє собою малюнок, зібраний з безлічі кольорових скелець. Скла пропаяні між собою свинцевим, мідним або латунним профілем. Такі вітражі можна часто зустріти в старих церквах або костелах. Виробництво такого вітража дуже трудомістке і займає чимало часу. Відповідно і ціна його висока.
Основним плюсом таких вітражів є їх довговічність. Вони практично не підвладні часу.
Мінус у них тільки один: металевий профіль, в який впаюються шматочки скла, досить важко гнути. Відповідно, майстер не може створювати в цій техніці дуже тонкі і витончені композиції.
Псевдовітраж з використанням вітражних фарб
Цей вітраж з'явився внаслідок розвитку хімічної промисловості, яка подарувала художникам спеціальні вітражні фарби. Виробництво такого вітража в 2 рази дешевше, ніж виготовлення класичного вітража, що робить його більш доступним середнім покупцям. Основна відмінність псевдовітраж від класичного вітража полягає в тому, що він виготовляється шляхом нанесення малюнка на цілісний лист скла, в той час, як класичний вітраж складається з десятків окремих скелець. Фактично, це розпис по склу, який дуже схожий на класичний вітраж.
Виконується цей розпис наступним чином: художник наносить на попередньо очищене від пилу і жиру скло контури малюнка. Для цього він використовує так звані "контури по склу та кераміці" - в'язкі фарби в тубах.
Надалі нанесені контури будуть служити своєрідною межею між різними кольорами і елементами вітража. Після того, як контури засохнуть, майстер переходить до процесу розфарбовування малюнка за допомогою рідких вітражних фарб. Фарби та контури можуть бути прозорими або матовими, на водній основі або на основі розчинника, можуть бути запечені в печі або які не вимагають випалу. Вітражі, виконані за допомогою фарб, які не потребують випалу, виглядають більш яскраво і ефектно, так як фарби зберігають свою насиченість. Але у цих вітражів є один недолік: при неправильній експлуатації їх можна подряпати.
Такі вітражі застосовують всередині приміщень, де негода не зможе на них впливати. Миється вітражний розпис по склу неабразивними миючими засобами. Вітражі ж, які підлягають випалу в печі, виглядають більш блякло, оскільки фарби втрачають свою насиченість при високих температурах. Але зате такі вітражі важко подряпати, вони міцніші. Крім згаданих вище фарб і контурів, художник також може використовувати різні блискітки або кольоровий пісок для декорації вітража. Вітражний розпис по склу зазвичай виконується з одного боку скла. Тому готовий вітраж буде по-різному виглядати з обох сторін. По-різному гарно! За бажанням клієнта розпис може проводитися з обох сторін. Це потрібно уточнювати при замовленні вітража.
На відміну від класичного вітража, псевдовітраж з використанням фарб менш зносостійкий. Якщо перший може стояти століттями, радуючи своєю красою десятки поколінь людей, то другий може прослужити кілька десятків років в залежності від того, наскільки правильно за ним доглядають. Але у псевдовітраж є суттєва перевага перед класичним побратимом, а саме: за допомогою фарб і пензлів майстер може створювати найніжніші і ажурні вітражні малюнки, яких не викує художник при виробництві класичного вітража.
Плівковий вітраж
Цей вид вітражів виконується так само на цільному аркуші скла шляхом наклеювання на нього спеціальних кольорових плівок та профілю зі свинцю або іншого металу. Спочатку майстер розробляє ескіз малюнка майбутнього вітража. Після затвердження малюнка з покупцем і уточнення нюансів художник ділить малюнок на деталі. Деталі вирізаються з плівок різних кольорів, які будучи наклеєними на скло, утворюють затверджений малюнок. На стики деталей наклеюється профіль з металу. Він не тільки ховає стики плівок, але і додає вітражу закінчений вигляд.
Плівковий вітраж має ряд переваг:
Висновок
Вітражі з використанням фарб і плівок виглядають нічим не гірше класичних вітражів. Але ціна їх значно менше. Тому для використання в квартирах звичайні покупці віддають перевагу саме таким вітражам. Якщо ж вітраж буде постійно піддаватися погодним діям, то краще не економити і віддати перевагу класичному вітражу. Під впливом прямих сонячних променів, дощу, снігу, граду фарби або плівка можуть зіпсуватися. Пропаяне ж скло класичного вітража здатне стійко зносити яку негоду. У будь-якому випадку, купувати вітражі краще в фірмах, які професійно займаються їх виробництвом.
Також варто поцікавитися:
Якщо серйозно підійти до вибору вітражу та після придбання правильно доглядати за ним, він буде служити Вам багато років, незалежно від того, класичний чи це вітраж або псевдовітраж.
02.02.2013
