При виготовленні сучасних м'яких меблів застосовуються декілька видів розкладних механізмів, кожен з яких має свої достоїнства і недоліки.
Розкладні дивани складають серйозну конкуренцію традиційним ліжкам. Вони мають декілька безперечних достоїнств: не поступаючись ліжкам відносно зручності, вони економлять житловий простір приміщень, що вельми актуально для малогабаритних квартир традиційних багатоповерхівок. Розкладний механізм дозволяє цьому предмету меблів одночасно грати роль місця для відпочинку протягом дня, а також комфортабельного місця для сну.
При виготовленні сучасних м'яких меблів застосовуються декілька видів розкладних механізмів, кожен з яких має свої достоїнства і недоліки. Різноманіття розкладних механізмів можна умовно розділити на три основні типи: диван-«книжка», «розкладачка» і механізм викочування.
Найпростіший і невибагливіший механізм - диван-«книжка». Цей тип розкладного механізму, мабуть, можна назвати найбільш незручним і застарілим: для того, щоб розкласти традиційну «книжку» необхідно спочатку відсунути диван від стіни, що вимагає певних фізичних зусиль і вельми скрутно при експлуатації жінками і дітьми. Крім того, такі дивани мають природне поглиблення посередині спального місця, і ортопедичними достоїнствами, відповідно, не блищать. Правда гідністю «книжок» є їх компактність: спальне місце розташовується уздовж стіни, і такий диван дуже практичний для використання у вузьких приміщеннях. Ще один плюс «книжок» - їх дешевизна.
Як альтернатива можуть використовуватися «єврокнижки»: в таких диванів сидіння висувається вперед, а спинка укладається горизонтально. «Єврокнижку» не потрібно відсовувати від стіни, але такі дивани в складеному стані займають більше місця, чим традиційні «книжки».
Механізм викочування дозволяє висувати спальну площину прямо з дивана без особливих зусиль: досить потягнути розкладний механізм на себе за спеціальні петлі. Цей вид диванів є одним з найбільш поширених, завдяки своїй міцності, надійності, простоті експлуатації. У складеному вигляді такі дивани вельми компактні, проте в розкладеному можуть не підходити для використання у вузьких приміщеннях, оскільки спальне місце в «розкладачках» розташовується перпендикулярно до стіни.
Проте в конструкції «дельфін» (з коробом, що викочується з-під сидіння, з якого «винирює» додаткова секція) спальне місце розташовується уздовж стіни. Механізми викочувань мають ще один недолік: при тривалій щоденній експлуатації ролики залишають сліди на покритті підлоги, особливо, якщо це килимові покриття. Крім того, конструкція диванів викочувань відрізняється ступінчастістю, оскільки частини каркаса знаходяться на різній висоті від підлоги. Проте цей недолік легко компенсується поролоновим настилом різної товщини, а деякі моделі взагалі не мають перепадів по висоті.
У диванах-«раскладушках» розкладний механізм розташовується під сидінням: для того, щоб розвернути спальне місце, необхідно зняти подушки з сидіння і витягнути ланки спального місця вгору і на себе.
Механізми-розкладачки складаються і розкладаються разом з матрацом. Такі дивани зазвичай не мають білизняних ящиків, і процес їх розкладання декілька важчий і займає більше часу, чим при експлуатації диванів викочувань. Міцність і надійність такого дивана багато в чому залежить від конструкції основи: найкращою вважається опора з латів, яка забезпечує хороший ортопедичний ефект і надійна при щоденній експлуатації.
У сучасних диванах часто використовуються і комбіновані варіанти трансформації, які поєднують елементи декількох механізмів.
17.08.2011
