Лінолеум, головне підлогове покриття хрущовок і панельних багатоповерхівок, останнім часом ледь не зник з ужитку. Але нинішній лінолеум зовсім не схожий не колишній. Він витривалий, не боїться вологи і має чудовий вигляд.
Що вийде, якщо змішати в одному казані лляну олію, віск, живицю, смолу і коркову крихту? Зовсім не чаклунське зілля, як хтось, можливо, подумав. Якщо цим складом просочити лляну тканину, вийде камптулікон - так 1843 року називали нове підлогове покриття, відоме нам тепер як лінолеум (лат. lini oleum - "лляна олія").
Більш ніж за півтора століття виробництво справжнього лінолеуму майже не зазнало змін, так само до його складу входять лляна олія, деревна смола, коркове борошно, порошок вапняку, пігменти і основа з джутової тканини.
Але під тим же ім'ям ховається і підлогове покриття з полівінілхлориду, тому сьогодні прийнято розділяти два терміни: "натуральний лінолеум" (справжній екологічно чистий) і просто "лінолеум" (підлогове покриття з ПВХ).
Натуральний лінолеум, на відміну від інших рулонних покриттів, має воістину унікальні властивості. По-перше, лляна олія забезпечує йому антибактеріальний ефект, який зберігається протягом усього терміну експлуатації. По-друге, він антистатичний, стійкий до побутової хімії і негорючий. За правильного догляду натуральний лінолеум може служити до 30 років. Але такий цінний матеріал виробляти непросто. Маса з деревного борошна, смол хвойних дерев, подрібненого вапна і лляної олії має визріти протягом тижня, потім до неї додають натуральні барвники, пресують у каландровій машині, з'єднують з основною з джуту і знову пропускають через каландр під великим тиском (до 25 разів!).
Іноді на поверхню наносять рельєф, що імітує, скажімо, крокодилячу шкіру або піщаний пляж. Після такої обробки винятково щільний за структурою матеріал ще два тижні витримують за певної температури, щоб він "дозрів".
Важко повірити, але таке чудове, екологічно чисте покриття ледь не зникло з ужитку. На хвилі захоплень сучасними технологіями виробники рулонних матеріалів почали повсюдно переходити на дешеві синтетичні аналоги, але... допомогла нафтова криза 70-х років. Подорожчання цін на нафту призвело до подорожчання ПВХ, і натуральний лінолеум почав своє тріумфальне повернення.
Понад 80% усіх рулонних підлогових покриттів, що випускаються у світі, - це ПВХ-лінолеум. Обходиться він недорого, служить надійно: не пропускає вологу і звуки, тримає тепло, майже не дряпається. Можна навіть підшукати особливі антистатичні, акустичні, антибактеріальні або протиковзкі варіанти.
Лінолеум заведено класифікувати за фактом наявності підкладки (основний і безосновний) або за способом виробництва (гомогенний і гетерогенний). Підкладки можуть бути різні: із синтетичної та натуральної тканини, повсті, кори коркового дуба. Найпоширеніший варіант - зі спіненого ПВХ, зі зворотного боку підкладка має вигляд губки з ледве помітними порами. Саме такий лінолеум найкраще стелити в приміщеннях, де може бути мокро і брудно: на кухні, в передпокої, ванній кімнаті. А ось лінолеум на повстяній основі (натуральній або синтетичній), м'якшій, пружнішій, з хорошими теплоізоляційними властивостями, підходить для житлових кімнат. Але в шпильках по ньому ходити не варто, це покриття досить вразливе.
Якщо наявність підкладки і матеріал, з якого вона зроблена, легко визначити на око, то склад і спосіб виробництва вимагає більш уважного вивчення. ПВХ-лінолеум роблять із полівінілхлориду з добавками пластифікаторів, пігментів і наповнювачів. Однорідне по всій товщині полотно, виготовлене методом розкочування на каландрах, називають гомогенним. Малюнок на такому лінолеумі не відрізняється великою складністю: зазвичай він однотонний, гранульований або під мармур.
Зате експлуатаційні характеристики, насамперед зносостійкість, доволі високі, адже і всередині матеріалу той самий візерунок, що й на поверхні. Це, втім, стосується тільки продукції відомих марок. Прагнення до здешевлення виробництва і порушення технології часто призводять до того, що збільшення частки дешевих (по відношенню до ПВХ) наповнювачів різко знижує якість гомогенного лінолеуму. М'які полімери швидше стираються, а наповнювач, що виступає на поверхню, починає збирати бруд.
Гетерогенний лінолеум більш витратний у виробництві, отже, і дорожчий у продажу. Його полотно складається з декількох шарів: скловолокно, просочене ПВХ-пастою (база), шар з нанесенням малюнка і захисна прозора плівка. Від товщини останньої залежить термін експлуатації лінолеуму (деякі виробники додатково обробляють поверхню захисними складами, які збільшують термін служби покриття і полегшують прибирання).
За товщиною захисного шару лінолеум ділять на класи: у побутових колекціях (призначені для кімнат з невеликим навантаженням і мають найширшу колірну гамму) цей показник становить 0.15 - 0.30 мм; напівкомерційний лінолеум (його заведено стелити в передпокоях або небагатолюдних офісах) має захисний шар 0.5 - 0.6 мм; комерційний лінолеум (для громадських будівель з великим потоком людей) захищає плівка до 0.8 мм.
20.10.2022
