ДОБАВИТЬ ФИРМУ ПОДДЕРЖКА УСЛОВИЯ УЧАСТИЯ ВХОД В АККАУНТ КОНТАКТЫ   РЕКЛАМА   В ИЗБРАННОЕ

ремонт квартиры, Киев ремонт квартир
Як отримати сприятливий Фен шуй будинку для грошей, успіху, здоров'я?
Вхід в будинок. Двері і вікна. Вільний простір в будинку. Туалет. Освітлення
Новости Все новости ЖКХ, благоустройство, тарифы  
19.01.2011

Що перешкоджає тотальному розповсюдженню ОСББ в Україні


Останнім часом в розмовах про реформування системи ЖКГ все частіше звучить відсилання до «відчуття солідарної відповідальності співвласників житлового будинку». Простіше кажучи, ось вже двадцятий рік держава намагається упровадити в багатоповерхівках ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирних будинків), розраховуючи при цьому одним махом скинути з плечей корумповані Жеки, застарілі «хрущовки», злісних неплатників за комуслуги і іншою красою системи під назвою «житло моє». Процес йде туго. Не дивлячись на те, що до поточного року (згідно програмам п'ятирічної давності) ОСББ мали бути створені у всіх багатоквартирних будівлях України, на сьогоднішній день ця структура «прижилася» всього в 14-15% вітчизняного житлового фонду.

Причини називають різні: спочатку була відсутність профільного законодавства, потім - недосконалість створеної правової бази. Тепер громадські організації вхопилися за нову «червону ганчірку» - проект Житлового кодексу України. Адже насправді скринечка відкривається просто: поняття ОСББ ментально чуже більшості наших громадян, а все інше - лише легкотравна «відмазка» для тих, хто не хоче або не може брати на особистий баланс житло, що одряхліло. 

Мешканці - проти «хижака»

Відшуміла народно-опозиційна буря, викликана новим Податковим кодексом. З горем навпіл цей документ пережив «податковий» Майдан, президентське вето і таки набрав чинності з початку поточного року. Проте кодексна епопея продовжується: вже декілька місяців щосили розкручується новий маховик народних протестів - тепер проти нового Житлового кодексу України. Як тільки не називали проект ЖКУ опозиціонери: і зведення драконівських правил, і інструмент лобіста забудовників, і третій (після КЗоТа і НК) етап антинародної реформи. А в ЗМІ з легкої руки декількох «гумористів» Житловий кодекс вже давно охрестили «хижим». Справедливості ради варто відзначити, що вогник для цього диму тліє: цей кодекс (як і всі подібні до нього) має не лише світлу, але і темну сторону. 

 Що стосується позитиву, безперечним позитивним моментом в грядущому прийнятті ЖКУ є кодифікування цілого ряду суперечливих нормативних актів, присвячених житловим питанням. На сьогоднішній день Україна живе по Житловому кодексу неіснуючої держави, який був прийнятий в 1983 році і не відображає нинішніх економічних реалій, а тому необхідність його заміни назріла давно. Проект «осучасненого» ЖКУ розробляється вже довгий час, і в листопаді 2009 року Верховна Рада прийняла його в першому читанні. Друге читання було пройдено через рік, в січні документ планується до третього, а протягом півроку депутати сподіваються подати ЖКУ на підпис президентові. До речі, замголови Комітету ВР з питань ЖКХ Ігор Лисов стверджує, що більшість статей в документі вже зараз не викликає нарікань. 

 Правда, юруправління ВР з експертом не погоджується: по виводах відомства, цей кодекс в окремих своїх положеннях суперечить Конституції, цивільному законодавству і іншим нормативно-правовим актам країни. Особливо резонансні протиріччя (такі, як можливість виселення мешканців при виникненні міфічного суспільного інтересу, примус до продажу квартири в будинку під знесення і право банків виселяти іпотечних боржників без рішення суду) заперечень не викликають. Але вони мусуються в ЗМІ настільки давно, що (за прикладом податкової реформи) навряд чи увійдуть до остаточної редакції документа. 

Є в проекті кодексу і дискусійні норми - зокрема, реанімація пені за прострочення комунальних платежів. Даний інструмент вступив в дію з січня поточного року згідно президентському Указу і буде остаточно закріплений на рівні ЖКУ. Це вже викликало справжню бурю інформаційного протесту, причому особисто мені обурення правозахисників щиро незрозуміло. Штрафи за борги по комуслугам відмінили в далекому 1996-м на тлі постійних затримок з виплатою пенсій і зарплат, пише київських телеграф. Це лояльно. Проте на сьогоднішній день, при загальному боргу українців по оплаті «комуналки» в 10,5 млрд. грн., регіональний аналіз структури заборгованості показує, що значну частину неплатників за послуги ЖКХ складають власники ринків і супермаркетів - люди, загалом, не бідні. А ось пересічні громадяни або оформляють субсидію, або примудряються платити за житло вчасно.

 Ще неоднозначний пункт, що викликав гнів поборників народних інтересів, - це перереєстрація осіб, що стоять в черзі на здобуття житла від держави, а також теза про те, що особам, що надали в документах на здобуття квартири недостовірну інформацію, загрожує позбавлення права на здобуття житла. Поясніть, що в цьому поганого або безрозсудного? Ні для кого не секрет, що останні п'ять-десять років постановка в дану чергу проходила класично по Задорнову: тобто «в порядку тієї черги, яка поза чергою». Отже деяке «стирання» очередників тут явно не пошкодить. 

 В цілому ж, з точки зору багатьох юристів, проект ЖКУ особливих зауважень не викликає, оскільки всі спірні моменти повинні (і будуть!) вирішуватися в судах. А там, як правило, діє цивільне законодавство, яке має і судову практику, і певні переваги перед нормами кодексу.

Васали власного будинку

Правда, є в проекті один момент, який деякі вважають чи не самим волаючим знехтуванням прав українських громадян. І мова тут безпосередньо стосується ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирних будинків), створення яких, згідно новому кодексу, стане обов'язковим в кожній багатоповерхівці. В принципі, це виглядає логічно: влада просто закріплює курс України на тотальну ОСББизацію. Ще в 2007 році чиновники намагалися зробити це за допомогою «пряника»: згідно постанові Кабміну, всі засоби, які держбюджет виділяє на ремонт житла, повинні були прямувати лише в будинки, що знаходяться на балансі самих мешканців. Проте це не допомогло, і в проекті ЖКУ масовий «результат» будинків в ОСББ прописаний вже за принципом батога, бо тепер без організації даного об'єднання житловий об'єкт навіть не підключать до інженерних мереж. 

 Обурення ж суспільних активістів викликане наступним: новий ЖКУ передбачає, що кожне ОСББ (як створюване, так і вже створене) для обслуговування всіх потреб будинку буде зобов'язано укладати договір з компанією, що управляє. Всім, хто відмовиться це зробити, управитель буде призначений примусово, з подачі місцевих властей. Дану норму вже охрестили «розвиненим феодалізмом»: нібито нав'язані насильно компанії почнуть встановлювати надхмарні ціни і викачувати гроші з людей, а українці нікуди не зможуть подітися від новітнього кріпацтва, яке охопить всі житлові будинки. 

«Обов'язок довіряти долю свого майна компаніям, що управляють, противорічить правам українців, - стверджує голова правління громадської організації «Союз власників житла Києва». - В проекті ЖКУ вказано, що ці організації повинні відповідати спеціальним кваліфікаційним вимогам, встановленим Кабміном, проте ці критерії до цих пір невідомі. Не визначена відповідальність того органу державної влади, який дані компанії ліцензуватиме, не прописана система контролю внесків мешканців, які акумулюватимуться на рахунках компаній, що управляють, для капітального ремонту і управління справами будинку. До того ж приватна структура, на відміну від комунального Жеку, стане жити за наші з вами кошти, відповідно, вміст будь-якого будинку обходитиметься у декілька разів дорожче». 

З одного боку, таке відношення до найманих управителів віддає застарілим упередженням. Так, представник IFC (Міжнародній фінансовій корпорації) Гжегож Айда переконаний, що рядові мешканці будинку частенько не в змозі професійно їм управляти: «У Україні вважають, що найдешевше - коли ОСББ управляє будинком самостійно, трохи дорожче - за допомогою Жеку, і найдорожчий варіант - через приватну компанію, що управляє. В той же час світовий досвід свідчить про зворотне. Приватний управитель є найвигіднішим рішенням, оскільки саме він має напрацьований досвід в контролі якості послуг, що надаються муніципальними компаніями, ділову хватку в проведенні розрахунків на конкурентних ринках і можливість впливати на вирішення спірних питань». 

З іншого боку, те, що ефективно «у них», не завжди працює у нас. Ринок компаній, що управляють, які повинні займатися менеджментом в ОСББ, в нашій країні на сьогодні абсолютно не сформований. Вже декілька років держава обіцяє зайнятися професійним навчанням керівників кондомініумами і ліцензуванням цієї діяльності, проте до цього дня зрушень немає. Які-небудь навики в цій сфері можна отримати або за свій рахунок (наприклад, в столиці тих, що всіх бажають за певну плату виучує КП «Київжитлоспецексплуатація»), або за рахунок ініціативних організацій, які лише і можуть, що поділитися досвідом у вирішенні насущних проблем. Причому про офіційні ліцензії тут, ясна річ, не йдеться. 

 Проте назвати це глобальною проблемою складно. Всього лише і вимагається, що прописати в проекті ЖКУ перехідний період, за який держава зобов'язалася організувати навчання і ліцензування всіх управителів або компаній, що управляють. Але чи стане зміна цієї норми каталізатором виникнення таких об'єднань по всій країні? Багатолітня практика показує, що ні. 

Верхи не можуть, низи не хочуть

Відомо, що суть із скрипом просувної реформи ЖКХ - це «створення конкурентного ринкового середовища для забезпечення населення послугами відповідно до встановлених національних нормативів і стандартів». При цьому все очевидніше стає те, що держава не в змозі впоратися з вмістом житлового фонду. За словами міністра ЖКХ Юрія Хивріча, комунальні Жеки сьогодні «проїдають» 70% коштів, які люди платять як квартплату, тоді як якість їх послуг не тягне навіть на слабку «двієчку». У Україні склалася ситуація, коли влада вже не може утримувати житловий фонд на належному рівні, а громадяни в масі своєї не наважуються брати на себе ношу відповідальності за вміст своїх будинків. 

«Комуністична ідеологія сформувала неправильну систему стосунків, - пояснює Гжегож Айда. - Мешканці, які де-юре є власниками квартир, де-факто мають визначену, таку, що збереглася ще з радянських часів залежність від комунальних служб водо-, тепло- і газопостачання, лагодження ліфтів, прибирання прибудинкової території. Якщо когось якість послуги не влаштовує, відмовитися від неї і вибрати альтернативного постачальника будинок не може, оскільки немає єдиного органу, що представляє інтереси тридцяти, ста або п'ятисот квартир». 

Ось тільки «не може» або «не хоче»? Питання майже риторичне. Нечисленна практика показує, що створення ОСББ веде до поступового «розгрібання» проблем, що накопичилися при Жеку, проведення давно «доспілих» ремонтів і загального підвищення якості послуг. «Перевага ОСББ в тому, що за ті ж самі гроші мешканці отримують значно більше, - ділиться досвідом керівник будинками ОСББ «Кристал-5» Нана Саніна. - За рахунок ефективнішої організації роботи, чим в державній конторі, можна вирішити цілий ряд проблем: наприклад, встановивши теплові пункти, платити за опалювання менше, тому що із зміною температури автоматично регулюється подача тепла. У нашому будинку лічильники стоять абсолютно на все, навіть на полив прибудинкової території, - це та економія, яку видно щодня». 

Проте на все потрібний час. Масштаби економії залежатимуть від багатьох чинників: і від віку будинку, і від міри його застарілості, і від кількості мешканців і їх матеріального положення. Так, чисто теоретично найвигідніше створювати ОСББ в аварійних «сталінках» і «хрущовках»: згідно із законом, перший капітальний ремонт після створення кондомініума повинен проводитися за рахунок попереднього балансотримача, тобто за рахунок місцевого бюджету. На практиці ж, щоб добитися реалізації цього права, буде потрібно не один десяток років. 

При цьому ситуація ускладнюється правовим анахронізмом: навіть якщо жителі багатоповерхівки згодні узяти будинок і двір під своє матеріальне крило, лише від місцевої влади повністю залежить, чи передасть вона на баланс ОСББ сам будинок і земельну ділянка під ним або дасть поблажливе «добро» на оренду. «Жодна людина в Україні не має державного документа на власність частини і будинку і прибудинковій території. - Так, ст. 137 проекту Житлового кодексу передбачає власність співвласників будинку на земельну ділянку під будинком, і це позитив. В той же час не вирішено питання з прибудинковою територією, за упорядковування якої, згідно тому ж документу, власники житла повинні нести пряму відповідальність. Виникає логічне питання: чи буде хтось піклуватися і витрачати свої гроші на поліпшення стану непідтвердженої власності? Природно, ні». 

І є ще сила-силенна проблем. Статус добровільного членства в ОСББ (що дозволяє будь-якому мешканцеві відхилитися від внесків до фонду вмісту будинку), відсутність державної системи пільгового кредитування кондомініумів (саме така схема дозволила відремонтувати велику частину «хрущовок» в Угорщині і Польщі), спірні питання оподаткування і багато що інше. Вочевидь, що питання ОСББ на сьогоднішній день для нашої країни дуже сире. І приймати цю схему в тому вигляді, в якому вона працює в Європі, без врахування сучасних реалій, на території України категорично не можна.

 
При перепечатке, активная ссылка на сайт источник обязательна (код ссылки приведен ниже)


Другие новости раздела

З 1 лютого в Києві вводяться нові тарифи на комунальні послуги. РОЗРАХУНОК
З 1 лютого в Києві вводяться нові тарифи на комунальні послуги. Централізоване опалення і гаряче водопостачання для населення подорожчають на 28,8%, а ... 11.01.2011

Партія регіонів звільнить Київ від кіосків?
  Повна заборона продажу алкоголю в малих архітектурних формах дасть можливість вирішити проблему розміщення в столиці кіосків. Про це в ефірі ... 30.11.2010

Настає найдорожчий опалювальний сезон в історії України?
Опалювальний сезон, про початок якого урочисто відрапортували кабмінівські чиновники, обернувся новою проблемою. Оскільки практично всі області країни ... 15.10.2010
Интересная информация


Интерьеры



www.RemontVDome.com.ua CopyRight 2010- 2018