ДОБАВИТЬ ФИРМУ ПОДДЕРЖКА УСЛОВИЯ УЧАСТИЯ ВХОД В АККАУНТ КОНТАКТЫ   РЕКЛАМА   В ИЗБРАННОЕ

ремонт квартиры, Киев ремонт квартир
Як отримати сприятливий Фен шуй будинку для грошей, успіху, здоров'я?
Вхід в будинок. Двері і вікна. Вільний простір в будинку. Туалет. Освітлення
Новости Все новости Строительство, ремонт  
08.11.2011

Київ чекають масштабні будівництва: тунелі під Дніпром, четверта лінія метро, офісний район Kyiv City...


Україна - ризикове місце для інвестицій. Тут можна збагатитися за рахунок високої прибутковості проектів. Але можна і прогоріти із-за слабкого захисту приватної власності. У рейтингу Всесвітнього банку по легкості ведення бізнесу Україна на 152-м місці з 183-х. 

До того ж Європу лихоманить із-за кризи в Греції, а США ніяк не оговтається після проблем з іпотекою. І гроші течуть в еталон надійності - американські боргові папери, а не в країни, що розвиваються, до яких відноситься і Україна. 

Чи легко в таких умовах працювати з інвесторами, розповів ЛБ Руслан Крамаренко, заступник голови Київської міської держадміністрації.

"Ми хочемо розвантажити центр міста" - чи Готові інвестори вкладати гроші до Києва?

- Світова кон'юнктура досить складна. Ми бачимо, які процентні ставки на кредити, на облігації. Це пов'язано з проблемами Євросоюзу. Тому переконати інвесторів вкладати гроші до Києва важко. Наприклад, майже немає будівельної галузі - робота йде на проектах 2006-2007 років. Нові проекти якщо і стартують, то лише надцікаві і надприбуткові.

- Цього, як розумію, мало. Завдання стоїть не просто гроші залучити, а ще і направити їх в потрібні для міста проекти. Що це за проекти? 

- Їх досить багато. І всі вони однаково важливі для міста.

Якщо говорити про енергозбереження теплових і водопровідних мереж, то інвестиції допоможуть або стримати тарифи на тепло і гарячу воду, або навіть їх знизити за умови стабільної ціни на газ. Створена схема теплопостачання міста на 5 років. Є низка заходів, які дозволять реконструювати теплові мережі, насосні станції, центральні теплові пункти і котельні.

Є і схема водопостачання, проводиться енергетичний аудит "Водоканалу" за програмою Всесвітнього банку на $300 мільйонів. Йдеться про кредити на хороших умовах, нам це вигідно.

Є думка, що ринок офісних площ в Києві насичений. Але я з ним не згоден. По-перше, в Києва є величезний потенціал виставкової діяльності. Особливо враховуючи, що Європа рухається на схід, а Росія - на захід. Між ними Україна - це ворота між сходом і заходом. Тому розвивати офісні і виставкові центри ми теж будемо. Для цього ми відібрали декілька майданчиків під проект Kyiv City, підготували пропозиції по великій виставці. Якщо розвиватиметься виставковий напрям, то з'явиться попит на нові офісно-торгівельні центри або навіть комплекс таких центрів. Таким ми бачимо Kyiv City.

- Можете більше розповісти про цю ідею?

- Є Moscow City, є Paris City - частина міста, де сконцентровані офісні і торгівельні приміщення. Ми плануємо побудувати від 1,5 до 3 мільйонів квадратних метрів. Площа забудови від 30 до 80 гектарів. Відповідно, об'єм інвестицій складе від $2 до $10 мільярдів.

- Де Kyiv City буде розташований?

- Ми підготували п'ять майданчиків, на яких можна було б побудувати такий комплекс. Але у результаті залишиться лише одна. Розглядаються майданчики "Теличка", "Іподром", "Осокорки Північні", в районі озера Вирлиця і на Березняках. Поки лідирують перші три майданчики.

- Є вже інвестори, які підтримують цю ідею?

- Аби з'явилися інвестори, треба запропонувати їм готовий продукт для інвестицій. Зараз ми цей продукт робимо.

- Ви плануєте перенаправити в Kyiv City всю ділову активність столиці?

- Так, в цьому і полягає ідея. Аби розвантажити центр міста.

- Як переконати людину з офісом на Хрещатику переїхати на околицю? Це ж великі турботи. - До того як стати чиновником, я керував приватною компанією з персоналом більше 300 чоловік. І мені було дуже зручно знаходитися не на Хрещатику. Навіть з тієї точки зору, що зручно добиратися в офіс або їхати додому з роботи. Якщо це буде майданчик "Іподром", то поруч - аеропорт "Жуляни", поруч Виставковий центр, по прямій дорозі - аеропорт "Бориспіль", поруч окружна дорога. Вся інфраструктура. Необхідна просто якісна пропозиція.

"Інвесторів цікавлять острови"

- Про які ще крупні проекти можете розповісти?

- Проводимо конкурс з використання островів. До адміністрації поступає маса звернень по організації того або іншого вигляду дозвілля на островах. Тобто острови інвесторів цікавлять. Це унікальні острови, ми їх повинні захищати. Але дивитися з одного берега на острів і говорити, що це заповідник - це одне. А хто доглядатиме цей заповідник? Сьогодні 60% островів знаходяться в заповідній зоні, де взагалі нічого не можна робити. Останні 40% відкриті для відвідин, але знаходяться в жахливому стані. Це можна виправити.

- Якого роду інвестиції там можуть бути?

- Там можуть і футбольні поля, і відкриті кінотеатри, і яхт-клуби, і пляжі, і волейбольні літні майданчики. Гідропарк, наприклад, потрапляє в цих 40%.

- Схили Дніпра теж цікавлять інвесторів?

- Ми замовили проект по створенню єдиного туристичного маршруту, який пройде у тому числі і по схилах Дніпра. Можу заспокоїти, що схили Дніпра знаходяться під захистом ЮНЕСКО, і забудовуватися не будуть. Ми займаємося лише організацією туристичного маршруту і упорядковуємо зелену зону.

- Чи з'являться нові мости через Дніпро?

- Так, працюємо над будівництвом двох тунелів або мостових переходів (вирішення остаточного немає) через Дніпро для створення малої окружної дороги. Один - продовження вулиці Заболотного з виходом на Бориспільську трасу. А інший - продовження вулиці Північна.

"Метро на Троєщину можна запустити в 2017 році" - Наше видання багато писало про розвиток транспортної інфраструктури Києва. Один з наймасштабніших проектів - метро на Троєщину. Провести туди метро обіцяють з кінця 80-х, тому не віриться, що це буде зроблено. - Міст Кирпи (Дарницький міст) будувався багато років за державний рахунок. По досвіду Росії і інших країн світу ми бачимо, що інфраструктуру можна розвивати швидше, якщо залучати приватні інвестиції. Цей метод називається державно-приватним партнерством. За рахунок його можна реалізувати цей проект.

Йдеться про будівництво четвертої гілки метро, яка йде відособлено. Її будівництво ще не почате. Тому є можливість побудувати гілку з подальшою концесією або лізингом. У випадку з концесією метро залишиться у власності міста, але інвестор отримуватиме гроші за його експлуатацію, поки не відіб'є вкладення і не отримає запланований прибуток.

- У інтерв'ю LB.ua головний архітектор Києва Сергій Целовальник говорив, що існує два проекти будівництва метро на Троєщину: по вулиці Бальзака і по вулиці Маяковського.

- Є проект будівництва метро на Троєщину 1986 років, де гілка проходить по вулиці Бальзака. Зі всіма цифрами і розрахунками. Поки всі роботи ведуться виходячи з цього проекту, незалежно від джерел фінансування. Так, дійсно є тертя, і доручено архітектурному і будівельному блоку Київської адміністрації визначитися, чи доцільно будувати метро по Маяковського.

- Проект по Маяковського лобіюють якісь забудовники?

- Не можна сказати однозначно. Є декілька зацікавлених організацій. Починаючи від проектного інституту, якому, напевно, цікаво розробити ще один проект. І закінчуючи підрядною організацією, якою було б вигідно вести будівництво не на відкритій місцевості на Бальзака. Там зробив контактні рейки, організував відсипання і поставив станції відкритого типа, як на Броварській лінії. Інша справа - заходити під землю на Маяковського. Зрозуміло, що проходження одного метра по Маяковського буде раз в 50 дорожче, ніж по Бальзака.

- Якщо все ж вести метро по Бальзака, як скоро воно запрацює?

- Якщо по Бальзака запустити гілку, то за наявності належного ритмічного фінансування ми виходимо на термін введення в експлуатацію в 2017 році. Притому основною проблемою ми бачимо не прокладку комунікацій на Троєщині, а як раз роботу на правом березі. Там треба працювати під землею, що досить складно. 

- Як участь приватного капіталу позначиться на тарифах на четвертій гілці метро? - Є різниця між тарифом і вартістю проїзду. Тариф розраховується на основі витрат і мінімальної рентабельності підприємства (інвестора) - до 12% максимум. І він дійсно буде набагато вищий, ніж оплата за проїзд. Але вже сьогодні при платі за проїзд 2 гривни собівартість проїзду в метро (тариф) складає 2,68 гривен. Просто 68 копійок за кожного пасажира доплачує місто.

Тому навіть якщо проїзд по новій гілці коштуватиме 3-4 гривні (а тариф виросте не лише із-за будівництва, але і із-за інфляції, зростання цін), то на вартості проїзду це не позначиться. Різницю в тарифах компенсуватиме місто.

Тут, звичайно, можна поставити питання: чого ж не будувати самим без приватного інвестора? Але за скільки місто може такий проект осилити?

- Буде не 2017 рік, а 2037-й.

- Так, побудуємо ми це до 2037 року, і коштувати це буде рази в два дорожче. Тому що фінансування вестиметься неритмічно. Тому що потрібні будуть витрати на охорону, консервацію, розконсервацію. А місту метро потрібно зараз.

- Чому не запустити кільцеве метро як в Москві або Токіо? Яке б об'єднало гілки, що вже діють?

- Ми вже запустили кільцеву електричку, яка в декількох точках перетинається із станціями метро.

- Вірно, але електричка йде по дуже маленькому кільцю - перетинається з Вокзальною станцією, з Лівобережною. А якщо побудувати велике кільце, то можна було б вирішити проблему не лише жителів Троєщини.

- Легко говорити. Кожен такий проект треба ретельно прораховувати. І ми зараз готуємо конкурс з відбору компанії, яка б могла розробити перспективну транспортну схему. Компанія-переможець прораховуватиме, де краще прокласти метро, де запустити новий маршрут автобуса, а де дорогу побудувати.

"Підземні переходи будуть в чистоті і порядку" - Скільки грошей витратять на реалізацію Стратегії розвитку Києва? - Всього закладено 82 млрд гривень до 2025 року. З них 15% - державні кошти, останнє - інвестиції.

- Основна частина інвестицій повинна прийти в перші роки або як гроші рівномірно поступатимуть до 2025 року?

- Ми відводимо порядка два роки на так званий старт-ап. По-перше, треба повністю перебудувати схему залучення інвестицій. Друге: розробити проекти для інвесторів. Третє: переконати інвесторів в необхідності вкладати гроші.

Частина проектів буде розроблена до січня 2012 року. Потім держекспертиза, конкурс, дозвільні документи. На все це піде близько року. Тобто перші гроші по найпростіших проектах підуть в 2012 році, але бум інвестицій, я думаю, буде в 2013 році. Це якщо ми приберемо всі бюрократичні процедури по максимуму. Якраз до цього часу ми прийдемо на схему фінансування метро, на проекти по паркінгах (хоча найнеобхідніші ми побудуємо вже наступного року, навіть якщо це треба буде робити за власні кошти).

- Окрім парковок будуть інвестиції і в зупинки, і в підземні переходи. Але про адже це говорилося і раніше. Чим ваш підхід кардинально відрізняється?

- Є переходи - їх 236 на все місто. Їх утримання обходиться в 12 мільйонів гривень в місяць. А в оренду вони задаються за 4 мільйони гривень. Навіщо така оренда, якщо йдуть збитки?

Більш того, задаються окремі площі, а не цілі переходи. Тому у нас незаконна торгівля в переходах, немає прибирання території. У нас орендар відповідає лише за свої декілька метрів.

Ми ж говоримо про те, що в оренду передаватиметься весь перехід. У договорі буде вказано, які площі можна використовувати для торгівлі, а які - для проходу людей. Плюс ділянка на 20 метрів довкола входу і виходу міститиметься в чистоті і порядку.

Таким чином, ми з вами отримуємо монопольну відповідальність за утримання переходу. Перекладаємо цей збиток в 8 мільйонів за утримання на плечі інвесторів. І по досвіду тієї ж Москви отримуємо чистенький перехід.

- Інвесторові буде цікавий центр, а що робити з переходами на околицях? - Ми ділимо всі переходи по пакетах. По лотах. До того ж не можна говорити "центр" або "не центр". Тому що перехід на Майдані - найдорожчий, напевно. А варто пройти 300 метрів на Європейську площу - там вже немає людей.

Переходи віддаватимемо в довгострокову оренду. У разі несплати або відсутність прибирання розриватимемо договори.

Те ж саме і по зупинних комплексах. Там ще буде заданий єдиний архітектурний стандарт.

- Парковки будуть наземні або підземні?

- Будуть і наземні, і підземні. Але по досвіду Європи підземні парковки доцільно закладати в проекти при будівництві будівель.

- А зараз у забудовників немає такого обов'язку?

- Є. Але є проекти, які вже погоджені, і в яких ведеться будівництво. І змусити такого забудовника зробити три поверхи парковочних ми вже не можемо. 

- Як влада працює з інвесторами?

- В понеділок ми відкрили єдиний дозвільний центр, "єдине вікно". Це повинно спростити роботу з інвесторами. Перевели в цей центр всі свої дозвільні органи і половину загальнодержавних дозвільних структур.

Що стосується крупних проектів, то в Києві буде декілька чоловік в ранзі радників. Вони працюватимуть по напрямах Стратегії (всього вісім напрямів). Вони особисто готуватимуть проекти, захищатимуть їх. Після того, як проект пройдет захист, ми визначимо його пріоритетність і передамо в комунальні підприємства для подальшої роботи.

При перепечатке, активная ссылка на сайт источник обязательна (код ссылки приведен ниже)


Другие новости раздела

У Києві побудують 54-поверховий хмарочос заввишки 232,8 метра
«Найвищим об'єктом, погодженим Міністерством як експериментальне будівництво, є 54 - поверховий суспільний, торгівельно-офісний, готельний комплекс з апартаментами ... 07.11.2011

Будуємо камін: поради з декору і кладки
На зміну жаркому літу йде осінь, не за горами і зима. Якщо у вас в заміському будинку ще немає каміна, самий час турбуватися його будівництвом КладкаБудувати ... 24.10.2011

Віджилі свій вік п'ятиповерхівки можуть стати основою для елітних житлових комплексів?
Про проблему «хрущовок», що практично вичерпали свій термін придатності, відомо всім. Існує і декілька проектів виходу з критичної ситуації, що створилася. ... 07.10.2011
Интересная информация


Интерьеры



www.RemontVDome.com.ua CopyRight 2010- 2018